П`ятниця, 19.04.2024, 07:09


 

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
    Рішення ради
      Рішення виконкому
        Проекти рішень

                                  Фізичним особам-приватним підприємцям

           

          Чи має право приватний підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат вартість ремонту реєстратора розрахункових операцій?

           

          Відповідно до пункту 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

          До переліку витрат фізичної особи - підприємця, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ (п.177.4 ст.177 ПКУ).

          Витрати операційної діяльності визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2  - 138.10.4, п. 138.11 ст.138 ПКУ (пункт 138.1 статті 138 ПКУ).

          В податковому обліку реєстратори розрахункових операцій (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) відносяться до групи 4 основних засобів (п.145.1 статті 145 ПКУ).

          Згідно з пунктом 146.12 статті 146 ПКУ до складу витрат включається сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

          При цьому, балансова вартість основних засобів має обліковуватись на бухгалтерських рахунках.

          Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999  № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями)  бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

          Ведення бухгалтерського обліку для фізичних осіб – підприємців  законодавством не передбачено.

          Таким чином, витрати на здійснення ремонту (поліпшення) основних засобів (в тому числі реєстраторів розрахункових операцій) не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

           

          Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування здійснювати бартерні операції ?

           

          Відповідно до пп. 14.1.10 статті 14 розділу І Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

          Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

          До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

          Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.

          Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

           

          Приватним підприємцем-платником єдиного податку втрачено Свідоцтво платника єдиного податку. Яким чином таке Свідоцтво можливо поновити?

           

          Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

          Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби  (пункт 299.2 статті 299 ПКУ).

          Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам (пункт 299.3 статті 299 ПКУ).

           Згідно із пунктом 299.7 статті 299 ПКУ у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку.
               Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви (
          пункт 299.5 статті 299 ПКУ).

          Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку має право отримати дублікат даного свідоцтва протягом 10 календарних днів на підставі письмової заяви, що складається в довільній формі, та подається до органу ДПС за місцем податкової адреси фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

           

          Ставки єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють кілька видів господарської діяльності

           

          Платники єдиного податку І та ІІ груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, повинні застосовувати максимальний розмір ставки податку, встановленої для обраних видів діяльності. Це стосується і ситуації, коли фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради.

          Так, для платників І групи максимальний розмір податку становить 10% мінімальної заробітної плати. Для платників ІІ групи – 20%. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

          Нагадуємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців. Залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, розмір ставки податку становить:

          - для І групи платників – у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;

          - для ІІ групи – від 2 до 20%.

          Порядок нарахування, розміри та строки сплати єдиного податку регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

           

           

          Відділ взаємодії із громадськістю та масово-  роз’яснювальної роботи

           ГУ Міндоходів у Запорізькій області

           

          Регуляторна політика
            Сайти органів влади
              Статистика

              Онлайн всього: 1
              Гостей: 1
              Користувачів: 0


              Copyright MyCorp © 2014Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz