Субота, 25.11.2017, 01:29


 

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
    Рішення ради
      Рішення виконкому
        Проекти рішень

          ПОДАТОК   НА   ДОХОДИ   ФІЗИЧНИХ  ОСІБ

          Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума компенсації, яка виплачується підприємством найманому працівнику за використання власного автомобіля при виконанні службових обов'язків?

          До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

          Нормами Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі – КЗпП) передбачено випадки, коли підприємство повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме: у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість; у зв'язку із службовими відрядженнями.

          Згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV цього Кодексу.

          Компенсація, яка виплачується підприємством найманому працівнику за використання ним власного автомобіля при здійсненні службових обов'язків, в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.

          Отже, оскільки використання власного автомобіля під час виконання службових обов'язків не підпадає під дію КЗпП, сума компенсації, яка виплачується працівнику підприємством, є додатковим благом платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі підпунктів «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу за ставками, визначеними у ст. 167 цього Кодексу.

           

          В які термін перераховується податок на доходи фізичних осіб до бюджету?

           

          Згідно з положеннями статті 168 Податкового кодексу України (ПКУ) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

          Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

           Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

          Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

           

          На нашому підприємстві працює працівник, який є зареєстрованим приватним  підприємцем. Чи можливо застосувати до нарахованої йому заробітної плати  податкову соціальну пільгу?

          Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

          - доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

          - заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

          - доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

          Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

          З якої дати застосовується податкова соціальна пільга працівникам, які прийняті на роботу протягом місяця?

          Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

          Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. 

          Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

          Працівнику підприємства нараховуються суми відпускних за відпустку частина якої припадає на вересень, а частина на жовтень. Який порядок оподаткування  податком на доходи сум відпускних?

          Згідно з положеннями  статті 169  Податкового кодексу України  податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2012 році 1500 грн. на місяць).

          При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

          Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

           

           

           

          Який порядок проведення  перерахунку застосування податкової соціальної пільги податковими агентами?

           

          Згідно  з положеннями статті  169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

          -  за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

          -  під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

          -  під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

          Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

          Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

          Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

           

          ФІЗИЧНИМ  ОСОБАМ  - ПІДПРИЄМЦЯМ

           

          Які терміни  подання  податкової декларації фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

           

          Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

          Поряд з доходами від підприємницької діяльності  у річній податковій декларації мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

          Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

           

           

          Як розраховуються та сплачуються  авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб?

          Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

          У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

          Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування та   розраховують  авансові платежі податку на доходи, які сплачуються   у строки,  що настануть у звітному податковому році.

           

          Чи має  право  фізична особа – підприємець, який є платником єдиного податку другої групи  здійснювати продаж товарів бюджетним  установам?

           

          Згідно з положеннями  статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі ПКУ), до другої групи платників єдиного податку відносяться   фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

          Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

          Тобто    фізична особа  - підприємець платник єдиного податку  другої групи  має право надавати   послуги тільки  платникам єдиного податку та/або населенню. Обмежень щодо продажу товарів платником єдиного податку  другої групи іншим платникам податку, в тому числі бюджетним організаціям, положеннями ПКУ  не встановлено. Тому   платник  єдиного податку другої групи  має право здійснювати продаж товарів  бюджетним установам  (організаціям).

           

          В який термін  податковими агентами надається  Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

           

          Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений  наказом ДПА України  від 29.09.2003 №451.

           Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.

           

          Якщо у звітному періоді  деяким працівникам не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, чи необхідно  відображати їх у Податковому розрахунку за формою №1ДФ?

          У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (виплачені) доходи.

          До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

          Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи - податкового агента.

          Чи відображає підприємець – платник єдиного податку в книзі обліку доходів власні коштів, внесені на власний поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності ?

           

           Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб – підприємців регулюється гл. 1 р. XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі ПК України).

          Так, згідно з п. 292.1 ст. 292 цього Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

          Відповідно до положень Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.03р. № 492, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17.12.03р. за № 1172/8493  - поточні банківські рахунки для фізичних осіб – резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб – підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності; поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

          Статтею 44 Господарського кодексу передбачено, що підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

          Таким чином, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

          Згідно з п. 296.1 ст. 296 ПК України платники єдиного податку, які обрали першу, другу та третю групи, ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 цього пункту, шляхом щоденного відображення отриманих доходів за підсумками робочого дня у книзі обліку доходів.

          Пунктом 4 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11р. № 1637 (Далі - Порядок №1637) передбачено, що у цій книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

          Записи у книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги).

          Відповідно до п. 6 Порядку № 1637 платник податку заносить до книги відомості в такому порядку:

          • у графі 1 зазначається дата запису;

          • у графах 2 – 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими з п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, а саме у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

          Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів і витрат і у графі 2 книги обліку доходів і витрат зазначають отриману суму коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги без ПДВ.

          Дані книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

          Отже, всі кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до валового доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

           

           

          Чи має право фізична особа підприємець – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначено в його облікових даних?

           

          Відповідно до ст..42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

          Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

          Пунктом 291.3 ПК України визначено, що фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV  ПК України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

          Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р. р.XIV  ПК України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПК України).

          У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПК України для платників податку – фізичних осіб (п.177.6 ст.176 ПК України).

          Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

           

           

          Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР – 1)?

           

          Згідно з абз.1 п.7 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р №265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до податкових органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем – у разі , якщо цим пунктом не передбачено подання інформації дротовим або бездротовим каналами зв’язку.

          Відповідно до п.1 Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим Наказом ДПАУ від 01.12.00р №614, звітність, пов’язана із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок, подається суб’єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування  їх у звітному місяці.

          У свою чергу, згідно із п.46.1 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого нараховується та/або сплачується податкове зобов’язання, чи документ , що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

          Оскільки Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР-1) не відноситься до податкової звітності в розумінні норм ПК України, то подання уточнюючого звіту чинним законодавством не передбачено.

          Стосовно застосування податкових пільг в умовах дії Національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікатор видів економічної діяльності"

           

           

          Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування податком на прибуток види діяльності галузей економіки, передбачені п. 17 підрозд. 4 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

          Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. N 375 (далі - ДК 009:2005), скасовано з 31 грудня 2012 року згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

          Починаючи з 01.01.2012 р. набув чинності Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. N 457, на заміну ДК 009:2005.

          Водночас наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07.02.2013 р. N 113 "Про відновлення чинності національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" на період до 31.12.2013 р. відновлено чинність Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності".

          Тому ДК 009:2005, на який міститься посилання в Кодексі відносно видів економічної діяльності, зокрема, у п. 17 підрозд. 4 розд. XX Перехідних положень Кодексу, у 2013 році є діючим.

           

          Щодо застосування права на податкову знижку

          Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-(далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальн

          Регуляторна політика
            Сайти органів влади
              Статистика

              Онлайн всього: 1
              Гостей: 1
              Користувачів: 0


              Copyright MyCorp © 2014Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz