Понеділок, 25.09.2017, 16:30


 

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
    Рішення ради
      Рішення виконкому
        Проекти рішень

          ФІЗИЧНИМ  ОСОБАМ  - ПІДПРИЄМЦЯМ

           

           

          Як розраховується  кількість найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою?

           

           Згідно з положеннями статті 291 Податкового кодексу України при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

           

          Який звітний період передбачений для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку?

           

          Статтею  294  Податкового кодексу України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

          Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

          Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

          Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

          Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

          Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

          У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

          У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

           

          Чи звільняється платник єдиного податку   першої групи  від сплати єдиного податку за час відпустки?

           

              Відповідно до норм п. 295.5 статті  295 Податкового кодексу України  платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

          Тобто якщо платник єдиного податку першої групи йде у відпустку, він може не сплачувати єдиний податок за час відпустки, але не більше ніж за один календарний місяць на рік, за умови подання відповідної заяви до органу ДПС.

          Окремого терміну подання до органу ДПС заяви щодо періоду щорічної відпустки та форми даної заяви нормами Податкового кодексу не передбачено, тому заява подається до органу ДПС у довільній формі. З метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до органу ДПС заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку.

          Аналогічний порядок несплати авансових внесків діє щодо періоду хвороби, яка триває 30 і більше днів, відповідну заяву з листком непрацездатності, який слід додати, доцільно подати одразу після закінчення лікарняного.

                       

          Принят Закон о трансфертном ценообразовании

           4 июля 2013 года Верховная Рада приняла Закон о внесении изменений в Налоговый кодекс относительно трансфертного ценообразования (проект № 2515), которым вводится механизм налогового контроля за трансфертным ценообразованием, основанный на принципе "вытянутой руки" - международном стандарте, согласованном государствами-членами ОЭСР в качестве рекомендуемого к использованию по установлению трансфертных цен для налоговых нужд. 

          Налоговый контроль за трансфертным ценообразованием предусматривает корректировку налоговых обязательств налогоплательщика до уровня налоговых обязательств, рассчитанных при условии соответствия коммерческих и/или финансовых условий контролируемой операции коммерческим и/или финансовым условиям, которые имели место во время осуществления сопоставимых операций, предусмотренных ст. 39 НК, стороны которых не являются связанными лицами. В случае применения налогоплательщиком при осуществлении контролируемых операций цен, которые не соответствуют уровню обычных цен на соответствующие товары (работы, услуги), и если в результате такого несоответствия возникает занижение налогового обязательства, налогоплательщик вправе самостоятельно произвести корректировку налоговых обязательств и уплаченных сумм налога в соответствии с подпунктом 39.5.4 пункта 39.5 ст. 39 НК.

          Установлено, что контролируемыми операциями являются:

          1) хозяйственные операции по приобретению (продаже) товаров (работ, услуг), осуществляемых налогоплательщиками со связанными лицами - нерезидентами;

          2) хозяйственные операции по приобретению (продаже) товаров (работ, услуг), осуществляемых налогоплательщиками со связанными лицами - резидентами, которые:

          - задекларировали отрицательное значение объекта налогообложения по налогу на прибыль за предыдущий налоговый (отчетный) год;

          - применяют специальные режимы налогообложения по состоянию на начало налогового (отчетного) года;

          - уплачивают налог на прибыль предприятий и/или НДС по другой ставке чем базовая (основная) в соответствии с НК на начало налогового (отчетного) года;

          - не были плательщиками налога на прибыль предприятий и/или НДС по состоянию на начало налогового (отчетного) года;

          3) операции, одной из сторон которых является нерезидент, зарегистрированный в государстве (на территории), в которой ставка налога на прибыль (корпоративный налог) на 5 и более процентных пунктов ниже, чем в Украине, или который платит налог на прибыль (корпоративный налог ) по ставке на 5 и более процентных пунктов ниже, чем в Украине. Перечень этих государств (территорий) утверждается Кабмином.

          Определение цены в целях налогообложения доходов (прибыли, выручки) налогоплательщиков, которые являются сторонами контролируемой операции, осуществляется при помощи одного из методов: сравнительной неконтролируемой цены (аналогов продажи); цены перепродажи; "затраты плюс"; чистой прибыли; распределения прибыли. При выборе метода, используемого для определения цены в контролируемой сделке, должны учитываться полнота и достоверность исходных данных, а также обоснованность корректировки, осуществляемой в целях обеспечения сопоставимости условий проведения контролируемой и сопоставимых операций. Допускается использование комбинации двух и более методов.

           

          Щодо припинення сплати авансових внесків

          Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з доповненнями, внесеними Законом N 5083) встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

          Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (з доповненнями, внесеними Законом N 5083) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          Відповідно до абзацу сьомого п. 57.1 ст. 57 Кодексу у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

          Виходячи з вищевикладеного, якщо платник податку на прибуток, який сплачує до бюджету авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного року отримав збиток, такий платник має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал та податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками кварталу, першого півріччя, трьох кварталів та за рік. При цьому платник податку авансових внесків у II - IV кварталах 2013 року (в т. ч. у квітні 2013 року) не здійснює.

          Разом з тим податкові зобов'язання, визначені на підставі податкової декларації за підсумками першого кварталу, зменшуються на суму авансових внесків за січень - березень 2013 року.

           

          Щодо сплати авансових внесків у разі ліквідації підприємства

          Незалежно від кількості місяців, протягом яких провадилась діяльність, застосовується загальний алгоритм розрахунку: для сплати у січні - лютому 2013 року - нарахований податок ділиться на 9, у березні 2013 року - лютому 2014 року - ділиться на 12.

          У рядку 14 декларації відображається нарахована сума податку на прибуток, а сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 20 декларації.

          Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу (з доповненнями, внесеними Законом [від 05.07.2012 р.] N 5083) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

          Підприємство, що підпадає під дію пункту 57.1 статті 57 Кодексу та розпочало процедуру ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, у якому подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань у ліквідаційній декларації з податку на прибуток, що подається платником на відповідну дату звітного року.

          Отже, якщо доходи платника податку на прибуток за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, за підсумками минулого року платник отримав прибуток та нарахував податкові зобов'язання, то незалежно від того, чи призупинив він діяльність чи ні, платник повинен щомісяця сплачувати авансовий внесок у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

           

          Щодо визначення податкових агентів при купівлі-продажу транспортних засобів

           

          Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

          Відповідно до п. 173.3 ст. 173 у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

          У разі якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу державної податкової служби інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.

          Отже, у разі здійснення операцій щодо оформлення договорів купівлі продажу транспортних засобів органами Державтоінспекції МВС України зазначений орган виконує всі функції податкового агента.

           

           

          Щодо строку повернення надміру сплачених коштів

           

          Згідно з вимогами статті 43 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

          Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (пункт 43.5 статті 43 Кодексу).

          Оскільки норми Кодексу не містять посилання на визначення "двадцятиденні робочі дні", а згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в пункті 43.5 статті 43 Кодексу йдеться про календарний відлік часу.

           

          Щодо податкового кредиту з ПДВ та заяви зі скаргою на постачальника

          Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

          Виняток із цього загального правила встановлено абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПКУ, згідно з яким у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

          Виконання платником зазначеного правила дозволяє платнику податку реалізувати своє право на отримання податкового кредиту.

          Форма заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1490/20228 (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ).

          Статтею 1 Закону N 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

          Відповідно до статті 9 Закону N 996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

          При цьому ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704.

          Таким чином, акт виконаних робіт, який містить всі обов'язкові реквізити первинного документа бухгалтерського обліку, може бути доданим до заяви із скаргою на постачальника, який своєчасно не надав податкову накладну, та є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості поставлених згідно із зазначеним актом послуг, до складу податкового кредиту звітного періоду.

           

          Деякі питання заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної

           

          Законом України від 05.07.2012 N 5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" пункт 201.1 статті 201 Кодексу доповнено новим підпунктом "ї", відповідно до якого перелік обов'язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом "номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України".

          Разом з цим пунктом 4 розділу II "Прикінцеві положення" вказаного Закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

          При цьому Законом України від 20.11.2012 N 5503-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів" підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 30, яким тимчасово, до 1 липня 2013 року, призупинено дію підпункту "ї" пункту 201.1 статті 201 Кодексу.

          Слід зазначити, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу обов'язкові реквізити у податковій накладній зазначаються в окремих рядках.

          Таким чином, реквізити "номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України" підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

          Зобов'язуємо довести вказане до відома підпорядкованих органів Міндоходів і забезпечити проведення роз'яснювальної роботи серед платників податків із зазначеного питання.

          Регуляторна політика
            Сайти органів влади
              Статистика

              Онлайн всього: 1
              Гостей: 1
              Користувачів: 0


              Copyright MyCorp © 2014Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz