Субота, 25.11.2017, 01:28


 

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
    Рішення ради
      Рішення виконкому
        Проекти рішень

          Чи має право продавець зменшити податкові зобов’язання, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит?

          Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

          Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

          а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

          б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

          Враховуючи наведене, при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно.

          Тобто, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит, то законодавчі підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

          При цьому, ст.188 гл.20 р.IV Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

          Як заповнюється додаток 2 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі повернення продавцем попередньої оплати покупцю – платнику ПДВ?

          Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

          Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

          Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

          Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

          Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавцем - платником ПДВ при поверненні попередньої оплати покупцю – платнику ПДВ в додатку 2:

          в графі 1 зазначається дата коригування;

          в графі 2 – причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати);

          в графі 3 – номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується;

          в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД;

          в графі 5 «Одиниця виміру» може бути зазначено: грн., шт., кг, м, см, м. куб., см куб., л. тощо;

          в графі 6 «Коригування кількості зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених товарів/послуг зі знаком «-»;

          в графі 7 «Коригування кількості, ціна постачання товарів/послуг» зазначається загальна вартість товарів/послуг, попередня оплата за які повертається покупцю;

          Графа 8 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 9 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;

          Залежно від того як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, за ставкою 0% чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється одна відповідна графа розрахунку коригування – 10, 11 або 12, а інші дві графи залишаються незаповненими;

          При цьому, у разі якщо продавцем заповнювалась графа 10 розрахунку коригування, то в останньому рядку по цій графі вказується сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту.

          Чи необхідно платнику ПДВ вносити до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, виписаний до податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів/послуг?

          Відповідно до п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

          Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

          Тобто, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни, на товари, кількість (вартість) яких зменшується, та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

          Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Реєстр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

          У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

          Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

          Враховуючи наведене, якщо сума ПДВ, вказана в податковій накладній, відповідає сумі ПДВ, зазначеній в п.11 підр.2 р.XX ПКУ, то при виписуванні розрахунку коригування у разі заміни номенклатури постачання товарів/послуг такий розрахунок підлягає реєстрації в Реєстрі лише після реєстрації в ньому накладної, до якої він виписується. Крім того, виписана на нові товари/послуги податкова накладна, сума ПДВ в якій перевищує суму ПДВ, визначену п.11 підр.2 р.XX ПКУ, також підлягає реєстрації в Реєстрі.

          Чи необхідно виписувати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, якщо повернення товарів (коштів) здійснено у тому самому звітному періоді до моменту виписування продавцем зведеної податкової накладної?

          Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

          Згідно з п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

          Отже, враховуючи те, що зведена податкова накладна виписується за підсумками визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції та не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця, то у разі, якщо до моменту виписування продавцем зведеної податкової накладної відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення покупцем товарів, суми ПДВ в зведеній податковій накладній таким продавцем зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів (послуг). При цьому розрахунок коригування до такої податкової накладної не виписується.

          Щодо ПДВ і продажу медичного спирту"

          Розглядаючи нюанси оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів Міндоходів листом від 14.06.2013 N 4911/6/99-99-19-04-02-15 нагадало, що відповідно до пп. 197.1.27 п. 197.1 ст.197 Податкового кодексу від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також операції з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабміном.

          Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 197.1 ст. 197 Кодексу, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розд. VI Кодексу.

          Операції з постачання лікарського засобу "спирт етиловий 96 %" оподатковуються ПДВ за основною ставкою.

          Услуги по организации зарубежных конференций не облагаются НДС

          Миндоходов в письме от 12.06.2013 г. № 4726/6/99-99-19-04-02-15 указало, что согласно пункту 180.2 ст. 180 Налогового кодекса лицом, ответственным за начисление и уплату НДС в бюджет при поставке услуг нерезидентами, в том числе их постоянными представительствами, не зарегистрированными как плательщики налога, если место поставки услуг расположено на таможенной территории Украины, является получатель услуг.

          Подпунктом "б" пункта 185.1 статьи 185 НК определено, что объектом обложения НДС являются операции плательщиков налога по поставке товаров/услуг, место поставки которых расположено на таможенной территории Украины, согласно ст. 186 НК.

          Согласно подпункту 186.2.3 пункта 186.2 ст. 186 НК для услуг в сфере культуры, искусства, образования, науки, спорта, развлечений или других подобных услуг, включая услуги организаторов деятельности в указанных сферах и услуги, которые предоставляются для устройства платных выставок, конференций, учебных семинаров и других подобных мероприятий, местом поставки таких услуг является место фактического их предоставления.

          Таким образом, Миндоходов разъяснило, что в случае если поставка услуг для устройства платных выставок, конференций, учебных семинаров и других подобных мероприятий, осуществляется за пределами таможенной территории Украины, такие услуги не подпадают под объект налогообложения и у лица, которое их получает, не возникает обязанность по начислению и уплате НДС по таким операциям.

          Вступил в силу порядок уведомления субъектов финмониторинга о начале досудебного расследования

          13 сентября 2013 года вступил в силу приказ Минфина от 26.07.2013 г. № 695, которым утвержден Порядок уведомления субъекта первичного финансового мониторинга о факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) и информирования субъектов финансового мониторинга о принятых судами решениях.

          Указанным Порядком определяется процедура уведомления Госфинмониторингом субъекта первичного финансового мониторинга (далее - СПФМ) после поступления соответствующей информации от правоохранительных органов, уполномоченных принимать решения в соответствии с уголовным процессуальным законодательством, о факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования), а также информирования СПФМ о принятых судами решениях по такому уголовному производству.

          В документе указано, что Госфинмониторинг уведомляет СПФМ о факте начала досудебного расследования (или о факте закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) по уведомлениям, отправленным таким СПФМ Госфинмониторингу в соответствии с требованиями ст. ст. 15, 16 Закона "О предупреждении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма".

          В частности, предусмотрено, что уведомление о факте начала досудебного расследования (или закрытия уголовного производства в ходе досудебного расследования) и информация о принятых судами решениях по таким уголовным производствам предоставляется субъекту первичного финансового мониторинга Госфинмониторингом в месячный срок с момента их получения таким способом:

          - банкам (филиалам иностранных банков) - в электронном виде средствами электронной почты Нацбанка или заказными письмами с уведомлениями об их вручении;

          - другим СПФМ - заказными письмами с уведомлениями об их вручении.

          Со вступлением в силу приказа Минфина № 695 признан утратившим силу приказ Госфинмониторинга от 13.08.2010 г. № 135 "Об утверждении Порядка информирования субъектов первичного финансового мониторинга о возбуждении или закрытии уголовного дела и уведомления субъектов финансового мониторинга о принятых судами решениях".

          ГУ Міндоходів у Запорізькій області

           

          Регуляторна політика
            Сайти органів влади
              Статистика

              Онлайн всього: 1
              Гостей: 1
              Користувачів: 0


              Copyright MyCorp © 2014Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz